Я просто хочу до тебе.

Без пояснення і виправдання.

Я просто хочу до тебе.

Стомилася  від чекання.

Я просто хочу до тебе.

А далі що? Я незнаю.

Я просто хочу до тебе.

Сумую. Бажаю. Кохаю.

А знаєш хто ти?

Для мене ти–сонце.

Що так рідко світить

У моє віконце.

Навколо тебе

Мій світ обертається.

Поруч з тобою

Життя прокидається.
Не треба ночі,
Відпочинку і снів. 

Нехай буде безліч  

Сонячних днів.

Як хочу бути поруч тебе.

Ти у думках моїх і снах.

Тобі цього мабуть не треба.

То гарних снів, або розваг.

Коли ти міцно будеш спати.

Або шукатимеш пригоди.

Молю, тебе оберігати,

Найвищі сили у природи.

Все таке контрастне у житті земному.

Не бува суцільних ні утіх, ні мук.

І на чорнім фоні–біла-біла квітка,

На її пелюстці–кольоровий жук.

На землю вечір опустився.

Стоїть в повітрі прохолода.

Бадьорість в тілі. Дихать легко.

Але в душі – якась негода.

Топлюся я в думках про тебе.

Не помічаю, як час плине.

І кожну мить у цім житті,

Моя душа до тебе лине.

Ти сонця промінчик,

Що ніч розтинає.

Ти спів солов’я.

Що світанком лунає.

Краплинка роси

На пелюстці жасміну.

Вітерець прохолодний

В спекону днину.

Ти цвіт яблуневий,

Що погляд милує.

Струмочок джерельний,

Що спрагу тамує.

Ніжна хмаринка,

Що вітер несе.

Ти сенс життя мого.

Для мене ти–все.

Душа людська, мов арфа.

Вся виткана із струн.

Одну торкнешся–радість.

Торкнешся іншу–сум.

Мелодії чудесні

Ця арфа може грать.

Та треба обережно,

Щоб струн не розірвать.

Якщо лихий музика,

То струни рвуться вмить.

Й хоча душа мов арфа–

В ній струн не замінить.